Час звітувати! Українські компанії готуються розкривати дані про свій вплив на людей і довкілля

Минуло майже 5 років з моменту ухвалення Цілей сталого розвитку – 2030. Втім якого прогресу досягнуто і в який спосіб компанії можуть розповісти про свої зусилля й успіхи у вирішенні найбільших проблем в економічній, екологічній і соціальній сфері? Насамперед, через щорічні нефінансові звіти. Свої рекомендації щодо складання цього надважливого документу надали голова правління мережі Глобального договору ООН в Україні Тетяна Сахарук, засновниця Агенції змін Responsible Future Клавдія Шевелюк, а також радники з питань сталого розвитку та засновники компанії Sustinere Марко Сіллер і Маріс Ойямуру (Естонія). Разом вони провели тренінг «Sustainability reporting: a step-by-step way to transparency» для українсього бізнесу.

Участь у заході взяли представники банківського й агросектору, металургійні й енергокомпанії, ритейлери, фармацевтичний і IT-бізнес, FMCG тощо. Деякі вже запровадили стратегії сталого розвитку, взяли на себе соціальні й екологічні зобовязання, з успіхом просуваються до мети та вже склали або планують скласти свої перші звіти. Отже мали нагоду поділитися власним досвідом.

На самому початку голова правління мережі Глобального договору ООН в Україні Тетяна Сахарук акцентувала увагу на новій парадигмі ведення бізнесу: «Не завдай шкоди. Якщо завдав – виправ. Не можеш виправити – мінімізуй негативні наслідки. А якщо є можливість – зроби ще щось».

За її словами, ті компанії, які прагнуть побудувати відносини з інвесторами, мають усвідомити, що інвестори все більше оцінюють інтеграцію політики та практики екологічного, соціального та корпоративного управління (ESG) у стратегію компанії та її щоденні операції. Тому прозорість та простота надання інформації щодо того, як компанія управляє ризиками та можливостями ESG, є невід’ємною складовою доступу до світових фінансів.

У всьому світі відповідальність бізнесу перед суспільством і довкіллям вже давно не тренд, а обов’язок і умова для існування. Завтра це впливатиме не тільки на відносини з інвесторами, а й на довіру споживачів, на вартість бренду і успіх бізнесу в цілому

Голова правління мережі Глобального договору ООН в Україні радить компаніям з’ясувати на початку роботи з підготовки звіту, що саме цікавить інвесторів і на що саме інвестори звертатимуть увагу, коли оцінюватимуть цю компанію. Щодо обсягу звіту, за її словами, в ньому повинно бути достатньо інформації про ESG. Щодо формату, то він має бути доступним для стейкхолдерів, а зміст має відповідати запитам стейкхолдерів. Зокрема, звіт може включати: важливість різних стейкхолдерів – хто є топ-інвестором, яких інвесторів компанія хотіла б залучити; які ESG-фактори були обрані та в який спосіб; чіткість цілей; чіткі зв’язки між стратегічними цілями компанії, бізнес-моделлю, ризиками і можливостями, фінансовими показниками. Також важливо додати, протягом якого часу були зроблені висновки, так як показники змінюються з часом.

«Отже компанія має усвідомлювати, для кого вона цей звіт готує», – зауважує пані Сахарук.

Консультантка з питань сталого розвитку, засновниця Агенції змін Responsible Future Клавдія Шевелюк у свою чергу нагадала, що днями Президент України підписав Указ про дотримання Цілей сталого розвитку – 2030. Відтепер вони є орієнтирами для розробки проектів прогнозних і програмних документів, проектів нормативно-правових актів з метою забезпечення збалансованості економічного, соціального та екологічного вимірів сталого розвитку України.

На її думку, це має підштовхнути також українських бізнес-лідерів до розробки и впровадження статегій сталого розвитку у діяльність компаній. Наприклад, в країнах ЄС компанії, що мають понад 500 працівників, щорічно звітують про вплив своєї діяльності для людства й планети. Без цього нині вже навіть важко усвідомити присутність на європейських ринках і бути конкурентоспроможним.

Свої поради щодо того, як обирати та залучати стейкхолдерів, а також як визначати KPI та показники, що вимірюють вплив бізнесу на соціальне середовище й довкілля, надали експерти з Естонії – засновники компанії Sustinere Марко Сіллер і Маріс Ойямуру, які мають досвід роботи з Estanс, Harju Elekter, Elering, Tallink, Baltika Group, Coca-Cola HBC Baltics та іншими компаніями. По-перше, вони радять визначити, які аспекти сталості взагалі актуальні для компанії, а для цього – обов’язково залучати зовнішніх зацікавлених сторін і запитувати в них про очікування.

«Поговоріть зі своїми працівниками, дізнайтеся думку клієнтів та інших ваших стейкхолдерів», – нагадує Марко Сіллер.

Наступний крок – визначення актуальних метрик: «Визначьтеся з метою та вимірюваними показниками – тоді ви можете донести реальний прогрес до своїх цільових груп, інакше вони не повірять вашим гарним словам. Також переконайтеся, що ваші обрані Цілі сталого розвитку відповідають, пов’язані з вашим основним бізнесом (продукти, послуги, процес та клієнти). Моніторинг допоможе ухвалювати кращі управлінські рішення. В іншому випадку показники марні».

Окрім того, спікери зауважили, що дизайн нефінансового звіту відіграє не останню роль. Адже візуалізація полегшує сприйняття інформації цільовою аудиторією.

 

Напевно, найближчим часом ми побачимо, чи мають інші лідери бізнесу в Україні сміливість адаптуватися до нової реальності та запровадити необхідні нововведення для боротьби зі змінами клімату, серйозними екологічними й соціальними проблемами та відзвітувати за реальними діями.

P.S. Окрема подяка – елегантному Opera Hotel, що в самому центрі Києва. За гостинність і партнерство заради сталого розвитку.