Сталий розвиток (англ. sustainable development) – це процес, за якого відбувається економічне зростання, поліпшуються умови життя людини, а вплив на довкілля не становить загрози майбутнім поколінням.

Стійкість (англ. resilience) – це здатність сприймати зміни, адаптуватися і продовжувати розвиток.

Соціальна стійкість – це здатність людських спільнот та громад витримувати та відновлюватися від стресів, таких як зміна довкілля або соціальні, економічні чи політичні потрясіння. 

Корпоративна соціальна відповідальність – це вклад бізнесу в розвиток суспільства і відповідальність за прямий та опосередкований вплив на економічну, екологічну та соціальну сфери життя. 

ESG критерії – критерії екологічної і соціальної відповідальності, а також корпоративного управління, за якими інвестори визначаються щодо потенційних інвестицій. Як компанія виконує роль стюарда природи, як розбудовує відносини зі своїми співробітниками, постачальниками, клієнтами та громадами, яку впроваджує політику щодо оплати праці, прав акціонерів тощо. Значно впливають на імідж компанії та її капіталізацію.

Соціально відповідальне інвестування (SRI) – інвестиції, спрямовані не тільки на отримання прибутку, а й поліпшення довкілля і соціального середовища. Інвестор зазвичай купує акції компаній, які, на його думку, створюють благо для навколишнього середовища і суспільства, або ж інвестує через фонди соціальних інвестицій.

Зелене промивання мізків (англ. greenwashing) – термін, запроваджений американським біологом и активістом Джеєм Вестервельдом у 1986 році задля визначення недобросовісних маркетингових заходів з просування «зелених» товарів і послуг, які насправді не є такими. Тобто, коли споживачів вводять в оману щодо екологічних переваг продукту.

Впливові інвестиції (англ. impact investments) – інвестиції, які сприяють соціальним змінам. Інвестор, вкладаючи кошти у проект, наприклад, громадську організацію, зацікавлений у соціальному внеску, а не в отриманні прибутку. Проте проект має окупитися, а його управління засноване на принципах класичного інвестування. Уперше це визначення було використано The Rockefeller Foundation у 2007 році.

Стале інвестування – спрямування інвестиційного капіталу на підприємства, які прагнуть не тільки отримати прибуток, але й зробити світ кращим.

Природний капітал – продовження традиційного економічного поняття капіталу. Цей термін запроваджено для представлення природних активів, які економісти, уряди і корпорації, як правило, залишають поза балансом. Природний капітал може бути невідновлюваним ресурсом, таким як викопне паливо та родовища корисних копалин; поновлювані ресурси, такі як риба або деревина; або екосистемні послуги (наприклад, утворення родючих ґрунтів, запилення або очищення повітря та води).

Соціальний капітал – це концепція, що використовується в різних галузях, від економіки та політології до соціології та управління природними ресурсами. В широкому сенсі це стосується соціальних відносин між індивідами та норм і соціальної довіри, які вони створюють і які сприяють координації та співпраці задля взаємної вигоди.

Стейкхолдери – групи зацікавлених сторін, без підтримки яких компанія, організація перестане існувати. Йдеться про клієнтів, працівників, постачальників, політичні групи, екологічні групи, місцеві громади, засоби масової інформації, фінансові установи тощо. Такий погляд характеризує корпоративне середовище як екосистему пов’язаних груп, кожна з яких потребує уваги та задоволення задля того, щоб організація була здоровою і успішною в довгостроковій перспективі.

Екосистема – це природна одиниця, яка складається з живих організмів та неживих компонентів, таких як повітря, вода та мінеральні ґрунти. Екосистеми можуть бути взаємозалежні (наприклад, між рослинами і тваринами) або структуровані (наприклад, спільноти і громади, що регулюються загальними правилами). Живі та неживі компоненти взаємодіють через цикли живлення та енергетичні потоки. Екосистеми включають взаємодію як між організмами, так і між організмами та їхнім середовищем. Екосистеми бувають різного масштабу. Деякі вчені вважають, що вся планета є єдиною екосистемою.

Екосистемні послуги – це переваги, які люди отримують від екосистем, наприклад чисту води, регулювання клімату, запилення сільськогосподарських культур та задоволення естетичних і культурних потреб людей, наприклад туризм.

Соціо-екологічні системи – пов’язані між собою системи людини і природи. Цей термін підкреслює, що люди повинні розглядатися як частина природи – розмежування між соціальними і екологічними системами є штучним і довільним. 

Антропоцен – термін, винайдений у 2000 році науковцем і переможцем Нобелівської премії Павлом Крутценом. Він описує новітній період історії Землі, починаючи з XVIII століття, коли діяльність людини вперше почала мати значний глобальний вплив на клімат і екосистеми Землі.

Цілі сталого розвитку – 2030

17 Цілей сталого розвитку (ЦCР) є частиною документу «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», ухваленого світовими лідерами на історичному Саміті ООН у вересні 2015 року. Глобальні цілі офіційно набули чинності 1 січня 2016 року. Країни-члени ООН визнали, що подолання бідності повинно реалізовуватися спільно зі стратегіями, що сприяють економічному зростанню і задовольняють ряд соціальних потреб, включаючи освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, а також можливості працевлаштування, боротьбу з кліматичними змінами та захист навколишнього середовища.

Україна також долучилась до глобального процесу забезпечення сталого розвитку. 15 вересня 2017 року уряд України представив Національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна», що містить бенчмаркінгові орієнтири до 2030 року з урахуванням специфіки національного розвитку.