Суд

У світі більшає судових позовів до урядів і компаній через зміну клімату

Дедалі більшає кількість судових позовів до урядів і корпорацій, які не виконують свої зобов’язання щодо боротьбі зі зміною клімату. За останні три роки їх кількість збільшилася майже вдвічі. І більшість таких скарг дають позитивні результати. Це з’ясували автори дослідження, проведеного Програмою ООН з довкілля (ЮНЕП) і Центру з питань зміни клімату при юридичному факультеті Колумбійського університету.

Одним з найгучніших став позов шведської активістки Грети Тунберг і групи підлітків із різних країн до Аргентини, Бразилії, Німеччини, Туреччини та Франції. У 2019 підлітки звинуватили ці п’ять країн у тому, що вони не вживають необхідних заходів для стримування зміни клімату, отже – порушують Конвенцію ООН про права дитини.

Так, у 2017 році було зареєстровано 884 подібних позовів у 24 країнах, із них 654 припадає на США. У 2020 році їх кількість майже подвоїлася. Подано щонайменше 1550 позовів у 38 країнах, 1200 – у США.

Згідно з доповіддю, до суду звертаються і громаданяи, і різноманітні організації. Це – політичні партії та неурядові організації, діти і пенсіонери, мігранти та корінні народи. Ці групи населення, як правило, більше за інших страждають від екстремальних погодних явищ, підвищення рівня моря і забруднення навколишнього середовища.

Серед претензій – порушення «кліматичних прав». Йдеться про фундаментальні права людини, як-от право на життя, на здоров’я, на продовольство і воду.

Багато позовів також стосуються невиконання урядами зобов’язань щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них. Ще один привід для подачі скарги до суду – так званий «зелений піар», коли корпорації надають невірну інформацію про вплив своєї продукції на клімат, або зовсім не розкривають дані, посилаючись на конфіденційність.

Експерти ЮНЕП вважають, що в найближчі роки кількість «кліматичних» судових розглядів тільки зростатиме – і в національних, і в міжнародних судових органах. Більшість із них стосуватиметься компаній, які вводять людей в оману, приховуючи кліматичні наслідки своєї діяльності, а також урядів, які не захищають населення від екстремальних погодних явищ.

Прогнозується, що збільшиться і число позовів, пов’язаних із долею так званих «кліматичних біженців», тобто людей, які змушені покидати рідні місця через наслідки зміни клімату, наприклад, посух або повеней.

«Кліматичні судові позови – це важіль впливу на уряди і корпорації у боротьбі зі зміною клімату, – вважає Майкл Бургер, виконавчий директор Центру з питань зміни клімату при юридичному факультеті Колумбійського університету. – І це потужний інструмент для того, щоб закликати їх до відповідальності за бездіяльність».