Близько 220 морських організмів заковтують мікрочастки пластику, а потім більше половини потрапляють в їжу птахів, черепах, ссавців, людини. Про це йдеться в новій доповіді Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (FАО), автори якої дослідили вплив найдрібніших пластикових часток – діаметром до п’яти міліметрів – на навколишнє середовище і здоров’я людини.
Зазначається, що м’ясо великої риби для людини не становить загрози, адже мікрочастки містяться в тільки в кішківнику риби, який не вживають в їжу. Небезпеку здебільшого становлять морепродукти, які споживають у їжу без попереднього патрання. Проте і риба крупніша може становити небезпеку, оскільки наночастки пластика можуть всмоктуватися з її кішківника і потрапляти у кровоток.
За даними ООН, з 1950 року обсяги виробництва і використання пластикової продукції постійно зростають. У 2015 році цей показник склав 350 млн тонн. До середини століття, як очікується, людство вироблятиме 1 млрд тонн пластика на рік. Мікрочастки з’являються внаслідок розпаду пляшок, стаканчиків, рибальських сіток тощо. До організму людини токсини потрапляють через воду, повітря і м’ясо морських організмів. Перш за все тих, що не потрошать перед вживанням в їжу.
Автори доповіді закликають людство відмовитися від використання одноразової пластикової продукції, не викидати її у море, замінювати пластикові елементи рибальських снастей на більш екологічно чисті варіанти, а також поліпшити моніторинг пластикового забруднення в країнах, що розвиваються.
✔Ціль 12. Відповідальне споживання і виробництво
✔Ціль 14. Збереження морських екосистем
Фото: Unsplash