реки Украины

До 2050 року країни G20 мають виділяти на захист природи $285 млрд щороку

Для вирішення проблем, пов’язаних зі зміною клімату, зокрема зі втратою біорізноманіття та деградацією земель, країни «Великої двадцятки» до 2050 року мають вкладати у природоохоронні проєкти $285 млрд  на рік. Їх нинішні інвестиції становлять $120 млрд на рік. Іншими словами, необхідно виділяти додатково $165 млрд на рік. Про це йдеться у новій доповіді ЮНЕП про фінансування проєктів з охорони природи.

Її автори вважають, що для того, щоб зупинити втрату біорізноманіття та деградацію земель, до 2050 року міжнародному співтовариству необхідно буде покрити дефіцит фінансування охорони природи у розмірі $4,1 трлн. А це означає, що обсяг інвестицій у природоохоронні рішення у загальносвітовому масштабі до 2030 року необхідно збільшити утричі, а до 2050 року – вчетверо.

При цьому, як зазначається у доповіді, у 2020 році інвестиції країн G20 становили 92% усього світового фінансування зусиль із захисту природи. Проте більшість цих коштів – 87% або $105 млрд – розподілялися і продовжують розподілятися всередині багатих країн, йдуть на національні програми. На сьогодні лише 2% інвестицій G20, призначених для здійснення проєктів захисту природи, спрямовані на офіційну допомогу з метою розвитку бідних країн.

«Для нарощування приватного фінансування уряди мають підвищити інвестиційну привабливість захисту природи, наприклад, шляхом створення стабільних і передбачуваних ринків для екосистемних послуг, таких як лісовий вуглець. Або шляхом використання державного фінансування за ставками, нижчими від ринкових», — сказав голова відділу клімату ЮНЕП Іво Малдер.

Він вважає, що «зміни мають торкнутися всіх, у тому числі споживачів, які мають сплачувати реальну ціну за продукти харчування, зважаючи на їх вплив на довкілля. Компанії та фінансові установи, на його думку, мають інформувати про фінансові ризики, пов’язані з кліматом та природою, а уряди мають змінити податкову політику у сільському господарстві та відмовитися від тарифних обмежень.

У доповіді йдеться, що для відновлення після кризи COVID-19 держави могли б використати податкове стимулювання секторів своєї економіки, задіяних у природозахисних проєктах, проводити більш сприятливу нормативно-правову, податково-бюджетну та торговельну політику у відносинах із країнами з перехідною економікою.

У країн G20 є можливості та засоби подавати приклад іншим, вважають у ЮНЕП.
В ООН неодноразово закликали вкладати кошти в економіку з нульовим рівнем викидів та стійку до кліматичних змін, наголошуючи, що такі інвестиції сприятимуть сталому розвитку, створенню робочих місць та появі нових можливостей.

G20 існує з 1999 року. До її складу входять США, КНР, Японія, Німеччина, Франція, Бразилія, Великобританія, Італія, Росія, Канада, Індія, Австралія, Мексика, Південна Корея, Індонезія, Туреччина, Саудівська Аравія, Аргентина, Південна Африка, Європейський Союз.

✔Ціль 13. Боротьба з кліматичними змінами