До 2030 року в світі буде 20 млн електрокарів: соціальні й екологічні наслідки

Сьогодні на вулицях і дорогах світу налічується мільярд пасажирських автомобілів, а до 2030 року їх кількість може майже подвоїтися. На автотранспорт припадає чверть всіх викидів парникових газів. Заходи, спрямовані на скорочення цих емісій, призвели до зростання інвестицій в «зелену» енергетику. Такі інвестиції впродовж уже декількох років складають в середньому близько $600 млрд. Про це йдеться в доповіді Конференції ООН з торгівлі і розвитку.

Утім із розвитком електротранспорту не все так просто. По-перше, запаси сировини для автомобільних акумуляторів сконцентровані всього в декількох країнах, в тому числі – в Україні. А по-друге, видобуток цієї сировини пов’язано з серйозними соціальними та екологічними наслідками.

До 2030 року на вулицях міст і селищ з’явиться вже 20 млн автомобілів із двигунами, що працюють не на бензині або дизелі, а на електричних батареях. Сьогодні їх трохи більше 5 млн.

Експерти UNCTAD вважають, що акумуляторні батареї зможуть зіграти важливу роль у переході на низьковуглецеві енергетичні системи та допоможуть знизити викиди парникових газів. Але вони потребують належної переробки сировини, що використовується для їх виробництва.

Нині найпоширенішим є літій-іонний акумулятор. Світовий ринок катодів для таких акумуляторів в 2018 році оцінювався в $7 млрд. До 2024 року він складе $58,8 млрд.

Але запаси сировини для автомобільних акумуляторів сконцентровані всього в декількох країнах. Так, майже 50% світових запасів кобальту знаходиться в Демократичній Республіці Конго, 58% запасів літію – в Чилі, 80% запасів природного графіту – в Китаї, Бразилії та Туреччини, а 75% запасів марганцю – в Австралії, Бразилії, ПАР і Україні.

На думку виробників електрокарів і акумуляторів до них, висока концентрація сировини в окремих країнах є негативним фактором, що підриває гарантії безперервних постачань, а це – зростання цін на сировину і вартості автомобільних акумуляторів, що негативно вплине на можливість швидкого переходу до низьковуглецевої електричним засобам транспорту.

З урахуванням цього фактору експерти пропонують збільшувати інвестиції в екологічно чисті технології, які меншою мірою залежать від сировини. Однак такий підхід призведе до скорочення доходів країн, які виробляють ці матеріали.

Окрім того, якщо говорити про соціальні наслідки видобутку сировини для автомобільних акумуляторів, близько 20% кобальту видобувається на рудниках в Конго, де використовується дитяча праця. За даними UNICEF, у небезпечних умовах у шахтах працюють до 40 тисяч дітей. За свою важку працю вони отримують мізерну плату.

У Чилі при видобутку літію використовується близько 65% всієї води в Салар-де-Атамаке, одному з найбільш пустельних районів світу. Це призводить до виснаження підземних вод і до їх забруднення. Як наслідок – місцеві фермери, які вирощують кіноа і займаються скотарством, змушені покинути свої рідні місця і мігрувати. Видобуток літію призвів до деградації довкілля, пошкодження ландшафту і забруднення грунту.

Автори доповіді пропонують нарощувати інвестиції в технології, які дозволять зменшити негативний вплив виробництва акумуляторів на довкілля, а також забезпечать належну утилізацію відпрацьованих батарей.

Допомагаємо менеджерам українських компанії визначитися із соціальними й екологічними пріоритетами, розробити стратегію сталого розвитку >>>