Мудро як у природі: п’ять галузей, де використовують підказані природою ідеї

Нині, коли через карантин більшість людей змушені тривалий час залишатися вдома, вони як ніколи почали цінувати природу та блага, які вона подарувала. Так само раніше вони не завжди помічали рішення, які вже існують у природі і можуть вирішити виклики, з якими стикається людство. Про це пише у своїй статті «Мудро як у природі: п’ять галузей, де використовують підказані природою ідеї» консультантка ПРООН зі сталого розвитку, засновниця Агенції змін Responsible Future Клавдія Шевелюк.

«Проте науковці, біологи, дизайнери, урбаністи знають із власного досвіду, що природа – це джерело натхнення та ідей для винаходів, технологій, інновацій у різноманітних галузях», – зауважує вона.

Наприклад, архітектура – та галузь, де можна знайти найбільше природоорієнтованих рішень. Якщо поглянути на театр Еспланади в Сінгапурі, зовні будівля нагадує шкоринку вишуканого екзотичного фрукта – дуріана, шипи якого захищають м’якоть від ультрафіолетових променів. За подібним принципом побудовано й дах театру, що захищає глядачів від прямих сонячних променів. Зовнішнє покриття побудовано в такий спосіб, що протягом дня трикутні жалюзі регулюються відповідно до кута і положення Сонця.

Окрім того, природоорієнтовані рішення існують в індустрії моди. Принти і відтворення квіткових візерунків на тканинах, наслідування різноманітних природних форм і силуетів у одязі – це також своєрідні прояви біомімікрії, або ж наслідування логіки природи. до того ж, останнім часом дизайнери почали дбати не тільки не тільки про зовнішню красу одягу, а й про екологічність самого виробничого процесу, зокрема, про екологічність матеріалів і технологій обробки тканин, які б не завдавали шкоди людині і довкіллю.

Водночас виробники текстилю дедалі частіше керуються в своїй діяльності Цілями сталого розвитку і запроваджують інноваційні технології й природні матеріали, такі як кропива, конопля чи льон. Серед таких компаній – українські Devo Home, Sleeper, Framiore. Devo Home навіть зімітували і нещодавно презентували на українському тижні моди хутро, цілком виготовлене з конопляної сировини.

Тим часом компанія Аnanas Anam винайшла і запатентувала безпечний інноваційний матеріал Piñatex: із бадилля ананасу вона виготовляє «шкіру», ідентичну натуральній. Цей матеріал використовують у виробництві меблів. Іще одна біотехнологічна компанія Ecovative Design вивчає кореневу структуру грибів і намагається використати міцелій (грибницю) для виробництва екологічних будівельних матеріалів, які б замінили пінопласт. Компанія також вперше використала міцелій як пакувальний матеріал.

І наостанок – авіація. Нині Airbus працює над питанням скорочення паливних витрат, а отже зменшення шкідливого впливу авіагалузі на довкілля. Задля цього авіавиробник планує організувати польоти літаків V-подібним клином – подібно до птахів, що летять у вирій. Технічні можливості сучасної авіації дозволяють повітряним судам користуватися енергією один одного. Так само роблять гонщики під час руху велотреком, використовуючи переваги повітряного потоку.

Незабаром компанія планує направити пасажирські літаки в рейс за трансатлантичним маршрутом. Якщо експеримент матиме успіх, вже через п’ять років авіакомпанії зможуть економити завдяки такому способу польоту до 10% палива, а також знизити витрати і скоротити шкідливі викиди.

Клавдія Шевелюк також нагадує, що цьогоріч в Україні вперше проводиться відбір на міжнародний конкурс із пошуку інноваційних рішень за логікою біомімікрії Biomimicry Global Challenge. До участі запрошуються інноватори, інженери, дизайнери і винахідники, які працюють над цією темою (можливо не називаючи її біомімікрією). Заявки приймаються до 1 травня 2020 року.

Співорганізатором національного відбору виступає Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні у партнерстві з Інститутом біомімікрії (США) та низкою українських громадських організацій.

Повний текст матеріалу розміщено на офіційному сайті ПРООН в Україні >>>

фото: undp.org/unsplash