Київ затвердив Концепцію екологічної політики міста до 2030 року

Із метою поліпшення стану довкілля, збереження природних екосистем і створення природного середовища екологічно безпечнішим для життя та здоров’я киян у столиці затвердили Концепцію екологічної політики міста Києва «Екологічна стратегія міста Києва до 2030 року». Рішення підтримали 88 депутатів Київради.

Розробка документу тривала майже рік за активної участі самих киян. До створення стратегії долучилися фахові екологи, представники громадських організацій, профільних установ, комунальних підприємств, вищих навчальних закладів і громадські активісти, які напрацьовували основні розділи стратегії.

Цілі та завдання «Екологічної стратегії міста Києва до 2030 року» узгоджуються з Цілями сталого розвитку ООН

За словами Костянтина Ялового, ініціатора створення Екологічної стратегії Києва, сьогодні в усьому світі екологічна складова є основою міського планування. Найуспішніші сучасні міста відмовляються від викидів вуглецю, переходять на альтернативний транспорт, розвивають зелені технології. Водночас у Києві впродовж останніх 30 років не ухвалено жодного комплексного документу, який би справді регулював ситуацію з довкіллям. За його словами, стратегія має стати дорожньою картою для екологічного розвитку Києва на найближчі роки.

Екологічна стратегія міста Києва до 2030 року являє собою комплексний документ, що пропонує рішення за чотирма напрямами: чиста вода, чисте повітря та енергія, зелені зони та біорізноманіття, кругове управління відходами.

Чиста вода

Так, наприклад, щоб зробити київську воду придатною для споживання та захистити екосистему Дніпра, пропонується посилити контроль за якістю води. Також передбачена реконструкція зливової каналізаційної системи міста і повна реконструкція Бортницької станції аерації із заміною технологічних споруд очистки стічних вод на сучасні та впровадженням нової технологічної лінії обробки та утилізації осадів.

До 2025 року має бути проведена інвентаризація і паспортизація всіх водних об’єктів столиці, адже наразі точна їх кількість достеменно невідома. Також має бути припинене будь-яке будівництво на землях водного фонду і вдосконалена система моніторингу та контролю
забруднення поверхневих і підземних вод. Окрім того, передбачена розробка програми економного поводження з дощовою водою за прикладом міст Європи.

Чисте повітря

У Києві щільність викидів на 1 кв. км перевищує показники по Україні у вісім разів. 85% забруднення спричиняє транспорт. Отже для вирішення проблеми одним із першочергових заходів буде облаштування сучасної системи моніторингу повітря.

Водночас програма створення інфраструктури біля дому знизить потребу у використанні автомобільного транспорту. Як альтернативу пропонується розвивати електротранспорт: створювати мережу зарядних станцій для електромобілів, будувати лінії швидкісного трамваю, оновлювати рухомий склад громадського транспорту на більш енергоефективний. Також до 2023 року мають з’явитися 240 км магістральних веломаршрутів.

Забруднене повітря вбиває мільйони людей і завдає шкоди довкіллю. За даними ООН, 7 млн людей щороку вмирають внаслідок забруднення повітря

Стратегія передбачає реконструкцію Дарницької ТЕЦ-4 і відмову від використання вугілля,  підтримку і впровадження проєктів альтернативної енергетики та інноваційних екологічно безпечних технологій, у тому числі – енергоефективних і енергоощадних. Так, об’єкти соціальної інфраструктури і публічні простори освітлюватимуться завдяки енергії Сонця.

До того ж, у планах – будівництво і введення в експлуатацію комплексу з переробки органічних відходів і виробництва біогазу з подальшим перетворенням на електричну і теплову енергію для потреб міста та постачанням у мережу за зеленим тарифом.

Зелені зони

Наразі місто забудовують за рахунок скорочення площі озеленених територій. Не менша проблема – низький рівень екологічної свідомості киян. Отже, насамперед необхідно розширити та зберегти існуючі об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) із урахуванням динаміки біотичних і абіотичних факторів, у тому числі – зміни клімату. Буде проведена інвентаризація земель міста Києва, що придатні для озеленення. Висадка, збільшення частки дерев, які адаптовані до наслідків змін клімату також на часі.

Буде задіяний онлайн-моніторинг зелених насаджень із застосуванням сучасних технологій та геоінформаційних систем. Площа зелених зон до 2030 року становитиме понад 7 тис. гектарів. Окрім того, 30 тис. гектарів матимуть статус заповідних територій.

Тварини

За пропозиціями зоозахисників, у стратегію включено створення Київської муніципальної служби з порятунку тварин. Так само, як і модернізація існуючих притулків для тварин.

Також з’явиться єдиний сайт адопції тварин, який сприятиме прилаштуванню тварин новим власникам на підтримку зоозахисних організацій міста Києва в їхній роботі.

Відходи

Нині значні обсяги промислових і твердих побутових відходів (ТПВ) і відсутність ефективних заходів, спрямованих на запобігання їх утворенню, ресайклінг, відновлення та видалення, поглиблюють екологічну кризу і гальмують економічний розвиток міста.

Пропонується інвентаризувати джерела та місця накопичення відходів, у тому числі – небезпечних, створити систему контролю за їх переміщенням, збільшити технічні потужності для переробки, сортувальні станції. Система управління відходами базуватиметься на запобіганні їх утворенню, повторному використанні та переробці. Буде створено пункти, де можна буде відремонтувати старі речі, щоб не викидати їх на звалища.

«Ми хочемо покінчити з практикою бездумного захоронення відходів на переповнених сміттєвих полігонах. Їх треба переробляти й використовувати в якості сировини або ж перетворювати на енергію для опалення та освітлення міста», – прокоментував Костянтин Яловий.

До 2030 року половина відходів, які накопичуються в Києві, мають перероблятися.

Сталий розвиток

Клавдія Шевелюк, консультантка зі сталого розвитку і засновниця Change Agency Responsible Future, яке також долучилося до створення проєкту Екологічної стратегії міста Києва до 2030 року, зауважує, що нині потрібно мислити глобально, а діяти – локально.

«Урбанізація зумовлює і проблеми, і водночас можливості для міст. Оскільки Київ зростає безпрецедентними темпами, маємо переконатися, що наше велике місто збереже свою життєздатність. Цей документ – про те, яким може і має бути Київ», – каже вона.

Експертка також зауважила, що цілі та завдання стратегії узгоджуються з Цілями сталого розвитку до 2030 року, проголошеними резолюцією Генасамблеї ООН «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» від 25 вересня 2015 року, а також завданнями та індикаторами їх виконання в Україні, викладеними в Національній доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна».

 

Responsible Future – консалтингова агенція, що спеціалізується на питаннях сталого розвитку і співпрацює з містами, громадами, бізнесами, некомерційними організаціями, ПРООН в Україні. Допомагаємо в розробці стратегій сталого розвитку, налагодженні комунікації із зацікавленими сторонами і посиленні позицій через управління економічним, соціальним і екологічним впливом. Замовити консультацію >>>