ООН готує глобальний договір про пластикове забруднення

Асамблея Організації Об’єднаних Націй (ООН) з довкілля планує зібратися у лютому та березні 2022 року, щоб укласти глобальний договір, який вирішить пластикову кризу.

Зараз, за підрахунками Center for Biological Diversity,  в океанах міститься від 15 до 51 трлн тонн пластику. Він вкриває 40% поверхні океану. І вже до 2050 забруднення пластиком перевищить вагу всієї риби в океанах.

Відтак регулювання хімічних речовин і відходів, забруднення морського середовища та екологічно безпечне відновлення після пандемії – ті питання, що будуть розглянуті під час роботи другої частини п’ятої сесії Асамблеї ООН з довкілля.

Очікується, що міністри з питань довкілля ухвалять декларацію про активізацію діяльності з охорони природи для досягнення Цілей сталого розвитку.

Руанда та Перу раніше презентували проєкт резолюції про створення міжурядового комітету з ведення переговорів (INC)  щодо юридичних зобов’язань глобальної угоди про забруднення пластиком. Японія також висунула проєкт резолюції проти забруднення морського середовища пластиком.

Щодо рішень, заснованих на природі, то є резолюція про стале управління озерами. Вона  розроблена Індонезією та підтримана Пакистаном. Злкрема, стосується захисту, відновлення та «розумного використання» озер щодо якості води, ерозії, а також водного біорізноманіття, інтеграції управління озерами в національні та регіональні плани розвитку, розвитоку міжнародних мереж для сталого управління озерами.

Тим часом проєкт резолюції ЄС, підтриманий Коста-Рікою, Колумбією та Пакистаном, стосується природних рішень для підтримки сталого розвитку. Шрі-Ланка презентувала проєкт щодо сталого управління азотом. Конго, Ефіопія, Гана, Буркіна-Фасо, Пакистан, Сенегал і Південний Судан запропонували резолюцію щодо взаємозв’язку добробуту тварин, довкілля та сталого розвитку.

Що стосується хімічних речовин та корисних копалин, у проєкті резолюції Швейцарії міститься заклик до всеосяжного та амбітного нового інструменту для просування та підтримки раціонального управління хімічними речовинами та відходами. Відповідно до цього тексту уряди вирішать продовжити спеціальну програму інституційного зміцнення у галузі хімічних речовин. Вони звернуться до виконавчого директора Програми ООН з довкілля з проханням визначити можливі міжнародні дії для вирішення проблем, особливо щодо ризиків, пов’язаних із забрудненням свинцем, кадмієм і миш’яком.

Проєкт резолюції Коста-Ріки, Гани, Малі, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та Уругваю підтримує створення науково-політичної групи для підтримки дій, спрямованиї на попередження хімічних забруднень, відходів.

Швейцарія представила проєкт резолюції, співавторами якого є Аргентина, Демократична Республіка Конго, Гана та Сенегал з управління мінеральними ресурсами. У разі ухвалення резолюція уповноваже спеціальну робочу групу відкритого складу розробити рекомендації щодо зниження впливу видобутку корисних копалин на довкілля протягом усього життєвого циклу рудника, включаючи переробку та переробку, а також щодо зміцнення відповідальної ділової практики.

Що стосується зеленого відновлення, проєкт резолюції Монголії присвячений стійкій інфраструктурі та закликає держави-члени привести планування та інвестиції в інфраструктуру у відповідність до Цілей сталого розвитку та Паризької угоди для просування зеленого відновлення після пандемії COVID-19. Він заохочує запровадження міжнародних принципів передової практики у галузі стійкої інфраструктури та інтеграцію у національну політику та нормативно-правову базу.

Ціль 12. Відповідальне виробництво і споживання
Ціль 14. Збереження морських екосистем

Change Agency Responsible Future допомагає українським компаніям переглянути екологічні принципи роботи. Замовити консультацію >>>