глобальное потепление и температурный рекорд на термометре

Спека загрожує економічними втратами — $2,4 трлн

Через кліматичні зміни людям дедалі частіше доводиться працювати в умовах спеки, а негативний вплив високих температур на організм людини  може призвести до зниження продуктивності праці і втраті 80 млн робочих місць до 2030 року. Економічні збитки від «теплового стресу» становитимуть $2,4 трлн. Про це йдеться в новій доповіді Міжнародної організації праці.

Прогноз базується на припущенні, що глобальна температура підвищиться до кінця року на 1,5 С. Організація також попереджає, що ці дані виведені за результатами найскромніших оцінок, отже реальні показники можуть бути ще вище. При підрахунках, наприклад, передбачалось, що фермери і будівельники – а вони більше за інших потерпають від негативного впливу спекотної погоди – працюватимуть не під сонцем, а в тіні.

Нова доповідь має назву «Робота в умовах глобального потепління: вплив спеки на продуктивність і умови праці». Її автори прагнули зіставити статистичні дані, пов’язані зі здоров’ям людини і показниками зайнятості, щоб спрогнозувати можливі майбутні втрати на національному, регіональному та глобальному рівнях.

Вважається, що здорова людина може винести підвищення температури до 35 С при високій вологості, втім це призводить до додаткового навантаження на всі системи організму – до «теплового стресу». Робота в таких умовах – це ризик для здоров’я, адже спека обмежує фізичні можливості людини, а значить і знижує продуктивність праці.

Особливо небезпечною стає робота в сільськогосподарському секторі економіки, в якому зайняті 940 млн людей. До 2030 року на цю галузь доводитиметься 60% втраченого робочого часу внаслідок потепління. У будівельному секторі – 19%. Підвищення температури торкнеться також таких галузей господарства, як екологія, санітарні служби, транспорт, туризм, спорт і деякі сфери промисловості. Особливо постраждають країни Південної Азії і Західної Африки, де, за попередніми оцінками, до 2030 року буде втрачено 5% часу, що еквівалентно 43 млн і 9 млн втрачених робочих місць відповідно.

Ба більше, основні економічні втрати припадуть на регіони, де проживає малозабезпечене населення, а також країни з середнім і низьким рівнем доходів,  де відсутні адаптаційні механізми. Таким чином, глобальне потепління посилить вже існуючий розрив між державами, особливо в питаннях неформальної зайнятості та низькооплачуваної праці і відсутності соціальної захищеності. «Вплив теплового стресу на продуктивність праці – це одне з найсерйозніших наслідків зміни клімату, – заявила представниця Міжнародної організації праці Катрін Сагет, яку цитують у Центрі новин ООН. – Ми очікуємо, що нерівність між країнами збільшуватиметься, а умови праці для найуразливіших верств населення – погіршуватимуться».

Жінки, зайняті в сільськогосподарському секторі, і чоловіки, які працюють на будівництві, постраждають у першу чергу. Одним із соціальних наслідків цього може стати зростання міграції, у тому числі з сільських районів.

У «Декларації століття», ухваленій за підсумками недавньої Конференції Міжнародної організації праці і присвяченій питанням праці в майбутньому, приділяється особлива увага вирішенню проблем, пов’язаних зі зміною клімату. Організація має намір будувати свою роботу і майбутні дослідження, спираючись на дані нової доповіді і ставлячи за мету зниження негативного впливу глобального потепління на виконання Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року. Експерти нагадують, що економічні та соціальні наслідки стресу, викликаного спекою, ускладнюють вирішення завдань, пов’язаних із викоріненням бідності і прискоренням розвитку.

Нагадаємо, що червень 2019 року став найспекотнішим у Києві за 139 років спостереження, тобто з 1881 року. Упродовж місяця синоптики зафіксували 11 температурних рекордів. Середньомісячна температура повітря склала на 5,4°С вище за кліматичну норму.

Ціль 13. Боротьба зі зміною клімату та її наслідками

фото: Unsplash