Просмотр фильма

Closing the Loop. У Києві відбулась прем’єра документального фільму про кругову економіку

Як працює кругова економіка? У Києві відбулась прем’єра документального фільму «Closing the Loop» (укр. «Замикаючи цикл»), що розширює уявлення про циркулярність і містить приклади світового рівня. Це стало можливо за ініціативи Агенції змін Responsible Future та за підтримки партнерів – Circular Economy ClubOpen University of Maidan і громадського простору Urban Space 500.

Фільм досліджує головні стратегії для досягнення циркулярності: зменьшення споживання, повторне використання, переробка, поновлення і повторне винаходження. Він демонструє приклади з Європи, Латинської Америки, Африки, які наводяться експертами з Всесвітнього економічного форуму, Кембріджського і Гарвардського університетів.

Просмотр фильма Closing the Loop

Одразу після перегляду фільму відбулась панельна дискусія за участю бізнес-лідерів, яку відкрив професор і керівник кафедри сталої трансформації Антверпенівської школи менеджменту, науковий співробітник Інституту сталого лідерства Кембріджського університету Уейн Віссер (Wayne Visser).

 

Слово професора…

Професор Віссер під час прямого включення з Антверпену закликав підприємців поглянути на відходи як на цінний ресурс, який можна переробляти і виготовляти нову продукцію, наприклад, з океанського пластику, маркувати її і отримувати лояльність покупців. Адже покупці розуміють, що це є вирішенням певних екологічних проблем. Утім, на його думку, допомога уряду, у т.ч. в частині оподаткування, вкрай важлива для бізнесу, соціального підприємництва.

Wayne Visser

Він також прогнозує здорожчання природніх ресурсів, запаси яких вичерпуються. Отже сировина, яка виробляється внаслідок переробки, поступово становитиме конкуренцію. Нині вже urban mining є світовим трендом. Наприклад, сьогодні на міських сміттєзвалищах ми можемо знайти коштовні матеріали, метали для повторного використання у виробництві мобільних телефонів, техніки. Як приклад він навів Антверпен, де компанії спеціалізуються на рісайклінгу.

Також професор наживо порадив бізнесу при запровадженні нових проектів створювати таку продукцію, яку можна переробляти, використовувати вторинно тощо. І обов’язково прислуховуватися до молоді, представників нових поколінь, які більш екологічно і соціально свідомі за нас. А молодих підприємців закликає знаходити рішення і бути джерелом позитивних змін у суспільстві.

 

Трансформація понад усе…

«Перехід до кругової економіки – це не тільки коригування і зменшення негативних наслідків лінійної економіки. Це – системна трансформація, яка забезпечує довготривалу сталість, генерує ділові та економічні можливості, а також забезпечує екологічні та соціальні переваги», – прокоментувала Клавдія Шевелюк, засновниця Агенції змін Responsible Future і консультантка зі сталого розвитку.

Вона додала, що головним завданням кругової економіки є аналіз доцільності використання існуючих ресурсів, мінімізація систематичного вичерпування природних ресурсів і мінімізація шкідливих викидів в біосферу.

Клавдия Шевелюк

За її словами, у фільмі «Closing the Loop» ми побачили яскраві приклади кругової економіки, яка поділяється на два основні цикли: біологічна і технологічна циркулярність.

 

Не пластиком єдиним!

Під час дискусії, що відбулась одразу після перегляду фільму, провідний фахівець з корпоративної соціальної відповідальності компанії «Ашан Україна», голова Комітету з корпоративної соціальної відповідальності Європейської бізнес-асоціації Ольга Бойко розповіла про досвід Франції і проекти з циркулярної економіки, які «Ашан» втілює в цій країні. Зокрема, як клієнти мережі «Ашан» у Франції навчились давати друге життя окулярам, коркам від вина, органічним відходам тощо.

Ольга Бойко, Ашан Украина

Вона також нагадала про Директиву ЕС щодо відповідальності виробників. «Виробник має відповідати за всі відходи, що утворюються внаслідок його виробничої діяльності. В Україні, на жаль, відсутня відповідна законодавча база. На мою думку, для того має бути подвійна ініціатива – і від ритейлера, що дистрибутує продукцію, і від виробника. Саме в такому тандемі ми зможемо робити ще більше, – сказала представниця «Ашан» і закликала підприємців поширювати свої ініціативи, залучатися підтримкою партнерів. – Ми маємо показати державі своїм прикладом модель, яка працює. Я впевнена, колись Франція братиме з України приклад, а не Україна з Франції».

Ольга Бойко, Ашан Украина

 

Україна без сміття

Засновниця проекту «Україна без сміття» Євгенія Аратовська підтримала колег: «Так, треба враховувати наслідки і виробництва, і споживання».  За її словами, сортування відходів – цього недостатньо. Адже нині дуже багато упаковки, що не придатна до повторного використання. Сьогодні таку можна тільки спалювати або захоронювати. Втім, за наявності економічно ефективних технологій, відповідну тару можна було б переробити.

«Нині ми усвідомили виклик, але технологічно не готові », – вважає вона. А також додає, що «не можна рахувати все маржою», лінійна економіка має залишитися у минулому, а відходи – стати ресурсом для створення нової продукції, товарів. Знов і знов.

Евгения Аратовская, ГО Украина без мусора

Вона закликає відповідальний бізнес інвестувати в інновації: «Зараз треба шукати, як перетворити частину відходів на ресурси, а ту частину, що не придатна до перетворення на ресурси – замінити на те, що буде компостовано і не потрапить на звалища».

Час починати! Адже у найближчому майбутньому попит на товари, вироблені за принципами кругової економіки, тільки зростатиме.

 

Краса врятує світ

У це важко повірити, але українські переробні підприємництва завантажені не на повну потужність і не українською сировиною. Марія Сорокіна, засновниця Re-beau – етичного бренду біжутерії та аксесуарів із переробленого пластику, розповіла, що, дійсно, ПЕТ-пляшки Україна імпортує з Африки, макулатуру – з Росії, Польщі тощо. Отже, крім екологічних причин, є ще й економічні чинники, чому важливо формувати серед українців культуру поводження з відходами – сортувати і відсортувувати цінну сировину, яку потім можна переробити, а не закуповувати відходи за кордоном.

 Марина Сорокина из Re-beau

«Мій проект – саме для того, аби показати усім українцям важливість сортування, сприяти культурі сортування відходів як сировини для виробництва нових товарів», – сказала засновниця Re-beau, що виробляє прикраси і власним прикладом демонструє принципи кругової економіки.

 

Будівництво, безпечне для людей і довкілля 

Посольство США в Україні, офіс Shell і UnitCity, який нині будується, – тільки три проекти по всій Україні відповідають стандарту LEED (англ. Leadership in Energy and Environmental Design), що визначає рівень екологічності та енергоефективності будівель. Про це розповів Юрій Задніпряний, заступник генерального директора EUROCON.

«Вкрай важливо, щоб держава – так, як у Сполучених Штатах –  приняла за необхідність систему використання LEED, впровадила її у державні будівельні норми. Це вже кричуща необхідність сьогодення»,  – зазначив він.

 

Що робити далі?

Олена Маслюківська-Самберг, аналітик з розвитку програм та інновацій Програми розвитку ООН, каже: «Ідіть туди, де ви можете бути максимально результативними».

 

«Думайте революційно! Трансформаційно! І приєднуйтесь до тих організацій, які можуть запровадити зміни. Ви можете приєднатися до ініціатив «Україна без сміття» або «Ашан». Ви можете піти працювати в компанію, що будує за принципами LEED. Врешті-решт, ви можете прийти в уряд», – радить експерт UNDP Ukraine.

 

 

Стрічка про принципи кругової економіки вперше демонструється в Києві, до того ж – з українськими субтитрами. Одночасно показ відбувається в 70 містах і 30 країнах світу. Участь у заході взяли понад 80 глядачів.

 

Увага! Відкрито реєстрацію на бізнес-практикум Сталий розвиток: управління змінами як конкурентна перевага, який відбудеться 18 квітня 2019 у Києві. Спікер – Клавдія Шевелюк, засновниця Responsible Future