Спикеры марафона устойчивого развития: Клавдия Шевелюк, Юлия Тахтарова, Карина Корейба

10 шведських ідей для сталого життя і бізнесу

Як усвідомити персональну відповідальність за те, що ми залишимо після себе майбутнім поколінням? Чи потрібно цьому навчати у школі? Як через повагу до природи і інвестиції у розвиток суспільства зробити бізнес більш прибутковим? Погляньте на досвід Швеції, яка є хедлайнером сталих змін і однією з найпотужніших економік світу. Для шведів сталість – це перш за все здатність сприймати зміни і кризи як можливості для розвитку, трансформуватися і продовжувати розвиток. Інвестиції в «зелені» технології вважються ними за необхідність, а кругова економіка – стратегічний пріоритет для більшості шведських підприємств.  Інсайтами для життя і бізнесу з острову Стокгольмського архіпелагу Ekskäret та шведським розумінням сталого розвитку діляться три спікерки Sustainability-марафон #4…

Засновниця Агенції змін Responsible Future, консультантка зі сталого розвитку Клавдія Шевелюк:

#1. Lagom. У шведській мові є таке неперекладне слово «lagom». Його не зустріти у будь-якій іншій мові. Воно означає «стільки, скільки потрібно», «не більше і не менше», а «цілком достатньо». Подумайте, скількі вам насправді потрібно чогось у житті? Без перебільшень і надмірностей. Переосмисліть свої потреби.

Насправді людство забуло, кому насправді зобов’язане за усі екосистемні послуги, які дарує нам біосфера. Це і чиста вода, і їжа, і повітря … На сьогодні ми досягли максимальної точки насичення за всіма соціо-економічними показниками і показниками землекористування. Ми увійшли в Антропоцен – період, коли людська активність відіграє істотну роль для розвитку Землі на подальші 10 000 років.

 

Дивіться новий онлайн-курс «Сталий розвиток: нова філософія мислення», щоб дізнатися про основні принципи сталого розвитку, нову філософію сталого мислення, експоненціальне зростання та багато нових термінів для лексикону відповідального підприємця і громадянина. Почніть свою історію сталості…

 

#2. Біомімікрія. Природа допомагає людству в пошуку нових способів вирішення технологічних проблем. Вона мудріша за нас, людей, отже всі рішення вже давно винайдено. Головне – побачити їх.

Архітектура, дизайн, інновації, технологічні розробки… У ціх галузях чимало проектів, на які надихнула природа. Згадайте, наприклад, відомі на весь світ будівлі австрійського архітектора Хундертвассера у Відні. Ще один яскравий приклад – намібійський жук, який «підказав» людям вирішення проблеми нестачі води в пустелі. Бізнес може масштабувати інноваційні рішення, дослідивши природні системи, до проектів з вирішення глобальних проблем, таких як чиста енергетика, доступ до прісної води, та ін.

#3. Careconomy. Ця нова філософія економіки, модель якої винайшов інноватор і підприємець Фредрік Вікхольм, відносить турботу про навколишнє середовище і турботу про тих, з ким ви або ваш бізнес взаємодієте, до найвищої цінності. Занадто довго людство будувало економіку, орієнтовану на матеріальні цінності, а соціум і навколишнє середовище були лише ресурсами для досягнення мети.

Квінтесенція даної економічної моделі – інвестиції у суспільство, навколишнє середовище і розвиток економіки. Наприклад, я реалізувала ці принципи у власному бізнесі – Агенції змін Responsible Future, яка допомагаємо компаніям приватного і державного секторів усвідомити глобальні проблеми і те, як винайти рішення і стати частиною позитивних змін.

Марафон устойчивого развития
2019 року команда ekonomika+ запропонувала участникам Sustainability-марафон #4 подивитися на сталий розвиток через призму 5R і запросила експертів поділитися досвідом, здобутим у Швеції

Програмний директор і куратор TEDxKyiv Юлія Тахтарова:

#4. Еко-чашка. Ви вважає себе sustainable? Якщо так, пригадайте, з чого почався цей шлях? Де був саме той переломний момент? А ви користуєтеся у повсякденному житті еко-чашками? До чого це я? До того, що послідовний у малому – послідовний у великому.

Разом із листом-запрошенням на острів кожен отримав список речей, які знадобляться на Ekskäret. Пункт перший – еко-чашка: «Please take your coffee mug». Уявіть, усі гості з різних куточків Європи … зі своїми чашками. Сенс? Уявіть, що тільки на одну кав’ярню припадає продаж понад 6000 стаканчиків щомісяця. А тепер порахуйте, скільки таких точок продажу кави у вашому районі, у місті, у світі? До речі, тривалість життя стаканчика – приблизно 7 хв. Отже, уявіть силу маленьких кроків у вигляді використання еко-чашки.

#5. Споживчі звички і сталий бюджет. Перевірте, наскільки ваші споживчі звички – sustainable. Благо, інструментів для вимірювання на сьогодні достатньо: різноманітні мобільні додатки,  класична таблиця в Excel або ж звичайний блокнот. Особисто я проводила свій експеримент у два етапи: перші два місяці купувала і споживала як зазвичай, а потім, проаналізувавши свої витрати, вирішила на наступні два місяці оптимізувати витрати з огляду на сталі принципи. Наприклад, до 20% моїх витрат – витрати на таксі, які можна замінити на більш екологічний вид транспорту – метро.

Стале бюджетування піде на користь і в особистих цілях, і в бізнесі. Наші звички говорять про нас більше, аніж наші слова! Ведіть облік і дізнаєтесь про себе багато нового…

#6. Послідовність. Не можна бути сталим вдома і взагалі несвідомим на роботі або в бізнесі. Шведські фахівці пропонують відповісти на запитання: Якій системі ми робимо виклик? What system are we challenging?

Подумайте, якій саме системі ви робите виклик своїм продуктом, своєю послугою, своїм вибором, своєю новою споживчою звичкою, своєю еко-чашкою.

Ex-CMO Salateira, експертка з маркетингу та комунікацій Карина Корейба:

#7. Місія і цінності. Одного дня на острові Стокгольмського архіпелагу нам сказали: «Сформулюйте місію і цінності вашої команди. Але обов’язкова умова – кожен має погодитися з нею, кожен має поставити свій підпис під нею». Якщо хоч одна людина не згодна, місію потрібно переписати.

Цікаво, шведи витрачають багато часу на обговорення, втім завжди досягають повної згоди. Це – запорука згуртованих і швидких дій потім. Не починайте діяти без тотальної згоди команди, якщо бажаєте максимально ефективного результату.

#8. Їжа. До поїздки у Швецію мені здавалося, що люди керуються вибором їжі найчастіше з етичних міркувань. Під час навчання я розширила своє розуміння мотивів до трьох рівнів.

Рівень персональний. Розуміння кожної людиною того, як діє та чи інша їжа на її організм.

Рівень взаємодії з тваринами. Кожен має усвідомлювати, що лежить на тарілці або в красивій упаковці на полиці в магазині. Саами – народ, який мешкає на північній території одразу кількох країн Скандинавії, щоразу просять дозволу у природи на полювання і щоразу дякують після його успішного завершення.

Рівень взаємодії з планетою. Усвідомте, галузь тваринництва в США виробляє більше СО2, аніж логістика…

#9. Бути лідером в системі, а не бути лідером системи. В глобальному контексті ця фраза – нагадування про те, що людина – не вінець природи, а рівноцінний її учасник. У контексті бізнесу – будь-який лідер, який запроваджує інновації, знаходиться не зверху, а всередині системи, виконуючи свою роль.

#10. У кожного свій інсайт. Останного дня перед студентами лідерської програми на острові Ekskäret розклали величезний рулон, на якому було позначено усіх спікерів і події навчання. Кожен мав позначити стікером того або те, що його вразило найбільше. Найголовніше – запитати себе, чому саме ця людина або ця подія вразила? Час від часу робіть таку рефлексію самостійно.